Словник української мови (1937)/витурлити
| ◀ витурити | Словник української мови В витурлити |
витуряти ▶ |
|
Ви́турлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у похід витурлив. О. 1862. II. 24.
| ◀ витурити | Словник української мови Борис Грінченко В витурлити |
витуряти ▶ |
|
Словник української мови — В
витурлити
Борис Грінченко
1937
Ви́турлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у похід витурлив. О. 1862. II. 24.