Словник української мови (1937)/витяжний

by Борис Грінченко

◀ витяжка

Словник української мови Борис Грінченко В витяжний

витяжно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Витяжни́й, а́, е́. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. 2) Витяжні́ чо́боти. Сапоги, у которых передок и передняя часть голенища из цельной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182.