Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вихваляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихваляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихваля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хвалити, лю, лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак джуру вихваляє. Макс.