Словник української мови (1937)/вихиляти

by Борис Грінченко

◀ вихилясом

Словник української мови Борис Грінченко В вихиляти

вихилятися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хилити, лю, лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. III. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. I. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.