Словник української мови (1937)/вихоплювати
| ◀ вихопити | Словник української мови В вихоплювати |
вихоплюватися ▶ |
|
Вихо́плювати, люю, єш, сов. в. ви́хопити, плю, пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.
| ◀ вихопити | Словник української мови Борис Грінченко В вихоплювати |
вихоплюватися ▶ |
|
Словник української мови — В
вихоплювати
Борис Грінченко
1937
Вихо́плювати, люю, єш, сов. в. ви́хопити, плю, пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.