Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вицупити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вицупити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́цупити, плю, пиш, гл. Вытащить. Інколи вицупить риби і на дві цілих мажі. Рудч. Ск. II. 172.