Словник української мови (1937)/вичавлювати

by Борис Грінченко

◀ вичавити

Словник української мови Борис Грінченко В вичавлювати

вичаклувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вича́влювати, люю, єш, сов. в. ви́чавити, влю, виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всех. Не вичавиш бджіл в вулії.