Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вичахати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вичахати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.