Словник української мови (1937)/вишаровувати

by Борис Грінченко

◀ вишар

Словник української мови Борис Грінченко В вишаровувати

вишення ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вишаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шарувати, рую, єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предмет — посуду, мебель, стену). Сим. 130. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані. Стор. II. 110.