Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вишаровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вишаровувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вишаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шарувати, рую, єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предмет — посуду, мебель, стену). Сим. 130. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані. Стор. II. 110.