Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вишкварка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вишкварка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́шкварка, ки, ж. Вытопка, остаток после вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. За ма́сляні ви́шкварки не помири́лись, — т. е. из-за пустяка поссорились. Ном. № 3513.