Словник української мови (1937)/виштирити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ виштатуватися Словник української мови
Борис Грінченко
В
виштирити 		виштрикнути ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́штирити, рю, риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/виштирити&oldid=581508