Словник української мови (1937)/вищиряти

by Борис Грінченко

◀ вищирити

Словник української мови Борис Грінченко В вищиряти

вищість ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вищиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́щирити, рю, риш, гл. = Вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.