Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виязичити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виязичити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́язичити, чу, чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.