Словник української мови (1937)/владати
Зовнішній вигляд
◀ владарь | Словник української мови В владати |
владика ▶ |
|
Влада́ти, да́ю, єш, гл. Обладать, владеть. Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.