Словник української мови (1937)/вовкувати

by Борис Грінченко

◀ вовконог

Словник української мови Борис Грінченко В вовкувати

вовкуватий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовкува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть волком. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений. Г. Барв. 453.