Словник української мови (1937)/вовкулак

by Борис Грінченко

◀ вовкуватий

Словник української мови Борис Грінченко В вовкулак

вовкулакування ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовкула́к, ка, вовкула́ка, ки, м. Оборотень, принявший вид волка. Перекинувсь через пеньок… і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324.