Словник української мови (1937)/вовчий
| ◀ вовченя | Словник української мови В вовчий |
вовчинець ▶ |
|
Во́вчий, а, е. Волчий. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. П'є на во́вчу шку́ру. Пьет в счет будущих благ. Ном. № 2615. Да́ти кому́ во́вчого біле́та. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной пырей, Sparganium. — горо́х. Раст. Astragalus grycyphyllos. Во́вчі жи́ли. Раст. сухоядник, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — ко́рінь. Раст. Aconitum lycostonum. — копи́т, во́вча ла́па. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. I. 166. Во́вчі лапки́. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. Во́вче ли́ко, ли́чко. Раст.: а) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. I. 21; б) Evonymus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123. Во́вче молоко́. Раст. Tythymalus. Во́вчі се́рги. Раст. Evonymus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (см. Вовче лико). Во́вча стопа́. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124. — ті́ло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. I. 119. — трава́. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. Во́вчі я́годи. Раст.: а) толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi; б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109; в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126; г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.