Словник української мови (1937)/водяний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
водяний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́дяни́й, а, е. 1) Водяной. Водяни́й млин. -на́ гу́бка. Раст. Spongia fluviatilis. ЗЮЗО. I. 137. — кропива́. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. I. 166. — м'я́та. Раст. Mentha aquatica L. ЗЮЗО. I. 128. — жеруха́. Раст. Cardamine amara L. ЗЮЗО. I. 115. -ний мак. Раст.: а) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129; б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. -ні орі́хи. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139. -ний укріп. Раст. Oenanthe Phellandrium. — щаве́ль. Раст. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. — хрущ. Насек. водяной жук, Hydrophilus picens. Вх. Пч. I. 6. 2) Водянистый. Во́дяні вишні. 3) Водный, воднистый, богатый водой. На во́дяному місці стоїть село: усе там гарно роде. Волч. у.