Словник української мови (1937)/воздібний

by Борис Грінченко

◀ возарня

Словник української мови Борис Грінченко В воздібний

воздобний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Возді́бний и воздо́бний, а, е. Хороший, хороших качеств. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. I. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84.