Словник української мови (1937)/воздібний
| ◀ возарня | Словник української мови В воздібний |
воздобний ▶ |
|
Возді́бний и воздо́бний, а, е. Хороший, хороших качеств. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. I. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84.