Словник української мови (1937)/возовня

by Борис Грінченко

◀ возовиця

Словник української мови Борис Грінченко В возовня

возок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Возо́вня, ні, ж. Экипажный сарай; в сельском хозяйстве: сарай для возов и земледельческих орудий. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.