Словник української мови (1937)/войний
| ◀ война | Словник української мови В войний |
войовитий ▶ |
|
Во́йний, а, е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Нп.