Словник української мови (1937)/войовник
Зовнішній вигляд
◀ войовитий | Словник української мови В войовник |
войовниця ▶ |
|
Войо́вни́к, ка́, м. Боец, воин, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. II. 15.