Словник української мови (1937)/волити

by Борис Грінченко

◀ волинянин

Словник української мови Борис Грінченко В волити

воличок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́лити, лю, лиш, гл. Хотеть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? Нп. Во́лити во́лю. Исполнять желание. На чиїм возі сидиш, того й волю воли. Посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.