Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воловик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воловик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Волови́к, ка́, м. Воловий пастух. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.