Словник української мови (1937)/волос
| ◀ волоочок | Словник української мови В волос |
волосення ▶ |
|
Во́лос, са, м. 1) Волос. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. Волос часто значит волоса, все волоса на голове: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. I. 83. Во́лосом світи́ти. Быть девицей. Ном. № 8884. Во́лосом засвіти́ла. Говорится о замужней женщине, когда у нее спадет очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль с нарывом на пальце. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. Во́лос вилива́ти. Лечить известным образом во́лос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. Волосо́к, волосо́чок.