Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воляр

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воляр
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воля́р, ра́, м. Воловий пастух. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.