Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воркота

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воркота
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ворко́та, ти, ж. Мурлыкание. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849). 102.