Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воркотати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воркотати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воркота́ти, чу́, ти́ш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849). 58.