Словник української мови (1937)/воркін

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ ворка Словник української мови
Борис Грінченко
В
воркін 		воркіт ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воркі́н, куна́, м. = Воркотун. У запічку да й воркін ворчить. Грин. III. 99.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/воркін&oldid=590669