Словник української мови (1937)/воротар
| ◀ ворота | Словник української мови В воротар |
воротати ▶ |
|
Ворота́р, ря́, м. 1) Привратник. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. I. 40. 2) Род хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
| ◀ ворота | Словник української мови Борис Грінченко В воротар |
воротати ▶ |
|
Словник української мови — В
воротар
Борис Грінченко
1937
Ворота́р, ря́, м. 1) Привратник. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. I. 40. 2) Род хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.