Словник української мови (1937)/вуголов

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вуголов
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́голов, ва, м. 1) Кожаная связь, которой в цепе било прикреплено к цеповищу; части, охватывающие концы била и цеповища, называются ви́лиці, а кольцо их соединяющее — ремінни́к. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на голове. Шух. I. 79.