Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вузол

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вузол
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́зол, зла́, м. 1) Узел. Лікарям чи поможись, чи не поможись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. Ву́злик, ву́зличок.