Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вуйко

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вуйко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́йко, ка, м. 1) Ум. от вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Название медведя у гуцулов. Шух. I. 22.