Словник української мови (1937)/вунтувати
| ◀ вулонька | Словник української мови В вунтувати |
вурда ▶ |
|
Вунтува́ти, ся, ту́ю, ся, єш, ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. I. 227.
| ◀ вулонька | Словник української мови Борис Грінченко В вунтувати |
вурда ▶ |
|
Словник української мови — В
вунтувати
Борис Грінченко
1937
Вунтува́ти, ся, ту́ю, ся, єш, ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. I. 227.