Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вутка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вутка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́тка, ки, ж. = Утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ум. Ву́тінка, ву́точка. Летять одинадцять вутінок. Чуб. II. 19.