Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вушко

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вушко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́шко, ка, с. 1) Ум. от вухо. У ме́не аж у́шки засмія́лись — сделалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) Мн. Вареники с говядиной, варимые в супе. 3) Часть шкафи́ (см.). Шух. I. 253.