Словник української мови (1937)/від'їдатися

by Борис Грінченко

◀ від'їдати

Словник української мови Борис Грінченко В від'їдатися

від'їжджати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Від'їда́тися, да́юся, єшся, сов. в. від'ї́стися, ї́мся, їси́ся, гл. 1) Откармливаться, откормиться. 2) Їсти як зва́рить, то не від'їси́ся. Так вкусно сварит, что все ел бы. Св. Л. 17.