Словник української мови (1937)/від'їсти
| ◀ від'їзний | Словник української мови В від'їсти |
від'їхати ▶ |
|
Від'ї́сти, ся. См. Від'їдати, ся.
| ◀ від'їзний | Словник української мови Борис Грінченко В від'їсти |
від'їхати ▶ |
|
Словник української мови — В
від'їсти
Борис Грінченко
1937
Від'ї́сти, ся. См. Від'їдати, ся.