Словник української мови (1937)/відав
Зовнішній вигляд
◀ віда | Словник української мови В відав |
відай ▶ |
|
Віда́в, віда́й, нар. Вероятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. I. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. I. 103.