Словник української мови (1937)/відбаглувати
| ◀ відбавлятися | Словник української мови В відбаглувати |
відбарбарити ▶ |
|
Відбаглува́ти, лу́ю, єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерті. Хотів був нашу собаку забрати, — ледве одбаглувала. Рк. Левиц.