Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відбаглувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відбаглувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбаглува́ти, лу́ю, єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерті. Хотів був нашу собаку забрати, — ледве одбаглувала. Рк. Левиц.