Словник української мови (1937)/відболіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відболіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відболі́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Проболеть, поболеть. Будуть же бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболеть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Киев.