Словник української мови (1937)/відбороняти

by Борис Грінченко

◀ відборонити

Словник української мови Борис Грінченко В відбороняти

відборонятися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відборони́ти, ню́, ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерті відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. I. 71.