Словник української мови (1937)/відбутний

by Борис Грінченко

◀ відбутка

Словник української мови Борис Грінченко В відбутний

відбуча ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбутни́й, а́, е́. Употреблено в загадке из сказки в приложении к салу, в значении: такой, которым отбывают всякие нужды. А чого ж вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?.. Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.