Словник української мови (1937)/відвага

by Борис Грінченко

◀ відбуча

Словник української мови Борис Грінченко В відвага

відважити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відва́га, ги, ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Ном. № 4256. Де відвага, там щастя. Ном. № 4253.