Словник української мови (1937)/відвертатися
| ◀ відвертати | Словник української мови В відвертатися |
відвертіти ▶ |
|
Відверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. відверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. I. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.