Словник української мови (1937)/відвоглий
| ◀ відвіювати | Словник української мови В відвоглий |
відвогнути ▶ |
|
Відво́глий, а, е. Отсырелый.
| ◀ відвіювати | Словник української мови Борис Грінченко В відвоглий |
відвогнути ▶ |
|
Словник української мови — В
відвоглий
Борис Грінченко
1937
Відво́глий, а, е. Отсырелый.