Словник української мови (1937)/відворочати
Зовнішній вигляд
◀ відворотно | Словник української мови В відворочати |
відвохрити ▶ |
|
Відвороча́ти, ча́є, гл. безл. Быть отвратительным. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.