Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відвітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відвітувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відві́тувати, тую, єш, гл. Отвечать. Питає: «Де ти мою козу дів?» — Продав, — одвітує Климець. Рудченко. Сказки. I. 67.