Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відгадувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відгадувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відга́дувати, дую, єш, сов. в. відгада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвечать, ответить. Чи я тобі не казала: купи мені стрічку, а ти мені одгадав: переночуй нічку. Грин. III. 655.