Словник української мови (1937)/відговоряти

by Борис Грінченко

◀ відговорюватися

Словник української мови Борис Грінченко В відговоряти

відгоджатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відгово́рювати, рюю, єш, відговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відговори́ти, рю́, риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорювать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.